Попередження та профілактика укусів зміями та павуками

30 Чер 2017 ID:621 Переглядів:3 651

Попередження та профілактика укусів зміями та павуками
З настанням весняно-літнього потепління та протягом літнього періоду, як правило активність та агресія нападів бродячих тварин, змій, павуків та комах значно підвищується. За статистичними даними Державної санітарно-епідеміологічної служби України за останні три роки реєструвалося від 30 до 50 випадків укусів гадюками та понад 100 випадків укусів павуками, летальних випадків не зафіксовано.
На території України представлено 13 видів змій, небезпеку з яких становить лише гадюка (всі підвиди). Розміри дорослої гадюки переважно складають 60-70 см.
Гадюки степові прокидаються навесні раніше від усіх інших плазунів — у березні і навіть у кінці лютого. Під час відлиг їх можна зустріти на поверхні й серед зими. У квітні відбувається спаровування. Самці перед цим линяють і стають яскравими, блискучими. Вони активно розшукують самок протягом дня і в цей період найчастіше потрапляють на очі. Влітку гадюки ведуть більш потаємний спосіб життя і активні вранці та ввечері. Вдень і на ніч вони ховаються у нору гризунів, заповзають під каміння, у кущі. В кінці липня — у серпні самки народжують від 4 до 20 живих, здатних до самостійного життя дітей. У листопаді ховаються на зимівлю у нору, під фундаменти будівель тощо, де іноді збирається велика кількість гадюк та інших змій. Пересуваються гадюки, на відміну від полозів, поволі, набагато гірше за них лазять по деревах та кущах. Весною гадюки степові живляться дрібними гризунами (полівками, мишами), а також ящірками. Влітку та восени майже повністю переходять на живлення сараною та кониками.
Загалом, вид гадюки степової знаходиться під загрозою зникнення, до чого призводить освоєння людиною цілинних ділянок степу (розорювання, засаджування лісом, надмірне випасання худоби, добування корисних копалин, забудова, меліоративні роботи тощо), а також знищення гадюки необізнаними людьми із почуття страху та огиди до них.
Для запобігання укусів гадюкою, в можливих місцях її знаходження, перед тим, як сідати, треба уважно оглянути це місце. Не торкатися руками, а взяти палицю і обережно обстукати ті предмети, на які ви хочете сісти. У більшості випадків отруйна змія, яка там може знаходитись, дасть вам дорогу, зникнувши з вашого поля зору.
Якщо трапився укус гадюки, перш за все не потрібно панікувати. Слід пам’ятати, що людський організм здатен перебороти дію отрути змій, що живуть в Україні, – це триватиме кілька днів і супроводжуватиметься гарячкою і пропасницею. Для людей, що чутливі до алергічних подразників необхідно прийняти антигістамінні засоби (лоратадин, тавегіл тощо). Ушкоджену кінцівку слід іммобілізувати, тобто знерухоміти, наклавши шину на найближчі до місця укусу суглоби. Зняти усі кільця, каблучки та браслети, якщо укус припав на руку, оскільки вони будуть діяти як джгути. Постраждалому потрібно пити багато рідини, але ні в якому разі не давати алкоголю, можна гарячий чай або рясне пиття, тоді отрута швидше буде виводитися через нирки. На рану вартує покласти лід або щось холодне, що зменшить больові відчуття. І допровадити слабого до шпиталю.
Пам’ятайте! Гадюки ніколи не атакують першими. Не намагайтесь взяти їх у руки, пнути ногою чи фотографувати з невеликої відстані, не провокуйте і не панікуйте, а мирно розійдіться з ними.
 

            
В Україні є три види отруйних павуків – це каракурт, тарантул і аргіопа.
Аргіопа – це досить великий павук, смугастий жовто-чорного забарвлення. Розповсюджений в лісостепових та степових частинах Півдня, морського узбережжя Чорного і Азовського морів. Його отрута не смертельна але укус дуже болючий.
  
Отрута каракурта або «чорної удови» є небезпечною для здоров’я людини. Небезпека каракурта в тому, що він дуже любить укриття і може ховатися у взутті, одязі, подорожує з різноманітною тарою, наприклад з овочами або фруктами. Самка каракурта має величину 10-20 мм, а самець – 4-7 мм. У самця і самки тіло чорне, на черевці червоні плями, іноді з білим оздобленням навколо кожної плями.

Селяться каракурти у місцях, де ростуть бур`яни, для житла плетуть гніздо з павутини, прикріплюючи його до трави. Павуки-каракурти поширені на Півдні України, в тому числі біля Азовського моря.
Після укусу на шкірі з`являється маленька червона цятка, що швидко блідне. Укус каракурта викликає психічну неврівноваженість. Людина відчуває пекучий біль, який через 15-30 хвилин розповсюджується по всьому тілу. У потерпілого виникає біль в області живота, слино- і потовиділення, порушення роботи серця, утруднення дихання. Укус каракурта може бути смертельним лише для людини вагою менше 35-ти кілограмів або сильно ослабленою, в решті випадків він викликає прояви отруєння, але не є смертельним.

                                                          
Тарантул – отруйний павук сірого кольору з чорними і світлими плямами, який мешкає в степах України, майже по всій її території. Його укус не завжди небезпечний: до середини весни і після липня тарантула боятися не варто. А в пік його активності, травень-червень, на місці укусу з’являється гостра і пекуча біль, кровотеча, а серед загальних симптомів – невелика інтоксикація. В разі, якщо укусу таки не вдалося уникнути, відсмоктувати отруту або пускати кров при укусі не потрібно, як, втім, і госпіталізуватися. Потрібно всього лише прикласти до місця укусу холодний компрес і випити антигістамінний препарат.                                   
Пам’ятайте! На тварин і людину каракурт, як і інші представники фауни, не нападає, якщо його не турбувати. Самець же, маючи набагато менші розміри, небезпеки для людини не представляє, оскільки не може прокусити досить товсту шкіру. При находженні в місцях можливого мешкання каракуртів, необхідно захищати своє тіло, не можна залишати відкритими ділянки, які знаходяться близько від землі.
УВАГА!

Отримавши укус небезпечної степової гадюки або отруйних павуків, військовослужбовець зобов’язаний:
– Повідомити командира та медичного працівника про те що сталося.
– Здійснювати першу медичну допомогу (само- та взаємодопомогу) відповідно до перерахованих заходів кожної ситуації, як вказано в цьому інформаційному листі.
– За розпорядженням командира евакуюватися до найближчого мобільного госпіталю для проведення інтенсивного лікування, в тому числі специфічного (сироватки та вакцини проти отрути).

До відома: проведення вакцинації або введення сироватки проти отрути гадюк за межами відділень інтенсивної терапії заборонено інструкцією по використанню!
Звертаю увагу, що стрес, паніка, нераціональні дії лише погіршують самопочуття після укусів отруйних плазунів та павуків.
Зазначені отруйні представники фауни України смертельно небезпечні лише для дітей та вкрай ослаблених дорослих!