Агресія (від лат. aggressio – напад) – емоційно забарвлене жорстке цілеспрямований напад. Бажання і готовність завдати шкоди, вдарити, знищити. Агресивна поведінка – одна з форм реагування на різні несприятливі у фізичному і психічному відношенні життєві ситуації, що викликають стрес, фрустрацію і тому подібні стану. Але агресія зовсім не обов’язково є формою реагування, нерідко це усвідомлений вибір людини.
Агресивність може бути керованою і некерованою.
Некерована агресивність скоріше шкідлива, як і некерований страх, некерована радість і будь-яка інша некерована емоція. Агресивність не доречна у відносинах між близькими людьми і друзями, крім жартівливій агресивності, коли агресивність – це гра, обидві сторони зацікавлені у такій грі, сприймають це як гру і отримують від цього задоволення.
Керована агресивність може бути корисна, наприклад, у вирішенні конфліктних ситуацій, в яких зачепили ваші інтереси, а на спробу вирішувати “по-доброму” не відреагували. Агресивність іноді потрібна там, де вас “випробовують на міцність”, і ви зобов’язані продемонструвати розумну твердість, а іноді і адекватно відповісти.
Управління агресією – ширше, ніж її стримування, це і виклик агресії, і направлення її в потрібному напрямку, і управління її характером і динамікою.
Агресивність – корисна річ, якщо вона буде завжди при вас, але тільки на крайній випадок, як би в задньому кишені.
ФАХОВА АГРЕСІЯ ВОЇНА – це санкціоновані нормативними актами дії особового складу у формі фізичної агресії, спрямовані на противника шляхом фізично знищити ворога або зламати його волю до опору (травма, поранення, летальний випадок), адекватної кризовій ситуації із застосуванням штатне озброєння, прийоми рукопашного бою і т.д.). Агресивна поведінка військовослужбовців в бою повинна спрямовуватись виключно на ворога з метою виконання бойового завдання за будь яких умов та недопускати можливостей зворотнього сплеску при невдачах повязаних з непогодженням дій підрозділів та окремих військовослужбовців. Обов’язок кожного військовослужбовця в бою без вагань знищувати ворога з метою убезпечення себе та своїх товаришів. Вміння вибухнути агресивністю в будь-яку секунду – і в наступну секунду вже безтурботно посміхнутися бойовому товаришу – показник високого рівня володіння собою і власними емоціями. Найбільш ефективна форма поведінки військовослужбовця, спрямована на досягнення мети, коли штатна бойова діяльність не викликає сильних емоційних збуджень. Чим вищим є ступінь складності поставленого завдання, тим більше холоднокровною повинна бути форма поведінки. Тому сутність психологічної підготовки особового складу полягає в тому, щоб дати йому запас форм поведінки для розв’язання конкретного завдання в екстремальній ситуації за принципом: в процесі бойової операції домінують емоційні стресори, а в тренувальному циклі – фізичні.
Високий ступінь напруги, як наслідок, призводить до активної чи пасивної агресивної поведінки. Активація як синдром фізіологічних і поведінкових ознак характеризується ступенем готовності діяти, а тривожність формує захисні реакції побоювання, непевності у своїх можливостях, що призводить до переоцінки своїх сил або сил ворога, або до переоцінки небезпеки самого оточення.
Традиційна рекомендація “виплеснути свій гнів і звільнитися від агресії“ приносить більше шкоди, ніж користі. Використовувати це легко, відучитися від цього важче, а ситуативної користі від емоційних виплесків менше, ніж довгограючого шкоди. Буває, що це допомагає? Так, якщо це зовсім нова для людини поведінка. Так, якщо це приносить людині справжнє моральне задоволення. Так, якщо в виплеску гніву і агресії сильний тілесний компонент фізичного та дихального прокачування. При цьому фізичне і дихальне прокачування допомагає і без уявної агресії, а звикати отримувати задоволення від агресії – означає перетворюватися в психопата без перспектив, оскільки при звиканні виплеск уявної агресії допомагати перестає.
РЕКОМЕНДОВАНО
Заспокойте дихання. У ситуації образи або злості в першу чергу заспокійте дихання, продишіться. Зазвичай виявляється достатнім спокійний вдих і уважний повільний видих. Зробіть кілька раз, ще раз… Ну ось і заспокоїлися. На крайній випадок – сильний вдих і дуже повільний видих. І ще повільніше…
Далі – включіть голову. Можливо, ви розсердилися передчасно. Часто буває корисно спочатку спокійно розібратися: хто що сказав і зробив, і чому. Ті, хто вміє розуміти людей, рідше на них сердяться. Може бути, і вам варто наслідувати їхній приклад?
Промовте почуття. Якщо поруч близькі вам люди і є така можливість – обговоріть свої почуття. Наприклад, “Мені дуже прикро чути твої слова. У мене всередині протест, сильне напруження і я готова вибухнути”. – Поки будете підбирати підходящі слова, почнете заспокоюватися.
Опишіть свої відчуття. Зосередьтеся на своєму диханні або на пульсі. Варіант – на своїх відчуттях. Корисно поставити собі питання: “Що я зараз відчуваю?” і спробувати описати свої відчуття максимально фізіологічно і докладно: тут пішли мурашки, тут тремтить, тут застигло… Якщо це не зніме напругу повністю, то, безумовно, знизить його.
Практикуйте спокійне присутність. Це прекрасна техніка, але тільки для підготовлених людей. Згадайте: як гладь озера реагує на навколишнє середовище? Ніяк: просто відображає і все. Так само і ви – тренуйтеся просто сприймати, що відбувається навколо і ніяк не реагувати на події. “Ну плюнув хтось не туди – утрешься, і пройшла біда”. Звикнете бути філософом, вас перестануть зачіпати багато життєві дрібниці.
А самий простий і житейськи виправданий варіант, це перевести агресію в інше русло: наприклад на справи або фізичні вправи. Зауважте ще раз: це не виплеск агресії, а м’язова і дихальна прокачування. Це не психологія, а фізіологія. І це, безумовно, корисно. Так що – рухатися, рухатися!
Як ставитися до стримування свого гніву, злості, роздратування й інших агресивних емоцій
Стриманість у поведінці, здатність стримувати свої негативні почуття – показник внутрішньої культури і вихованості, обов’язковий атрибут ділового і просто успішної людини. Якщо емоції всередині себе не накручувати, то стриманість у поведінці та вираженні своїх почуттів зовсім не шкідлива. Розмови про шкоду стримування негативних емоцій не мають під собою доказової бази і є скоріше шкідливим міфом.
ЯК ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я В НАПРУЖЕНІЙ СИТУАЦІЇ
Той, хто в напруженій ситуації не піклується про своє здоров’я, поводиться не завбачливе. Головні болі і втома, щастя в особистому житті та успіхи в роботі також не радують, гастрит – не радість, безсоння – туга. При цьому берегти здоров’я в напруженій ситуації не дуже складно…
Якщо у напруженій ситуації стежити за рівним, спокійним диханням, не напружувати м’язи черева і діафрагму, то ризик проблем для здоров’я істотно знижується.
Якщо ви розсердилися, то постарайтеся заспокоїтися.
Найголовніше – не розкручуйте всередині себе негатив. Що стосується виплеску емоцій агресії, то залиште це як останній засіб. Використовувати це легко, відучитися від цього важче, а ситуативної користі від емоційних виплеск менше, ніж довгограючого шкоди.
Будь-яка фізичне навантаження сприяє розрядці емоційної напруги, але тільки якщо вона не пов’язана з агресивними діями, навіть ігровими. У стані психологічного стресу корисно перемикання на атлетичні вправи, біг, ходьбу і т. п.
Слідкуйте за тим, щоб висипатися вночі і в цілому вести здоровий спосіб життя. Використовуйте будь-яку можливість для того, щоб погуляти на повітрі.
Якщо можете відволіктися від того, що вас напружує – відверніть себе. Нехай ваше життя повернуться зустрічі з близькими, музика, гарна книга, ваше хобі, все що ви любите.
НАПРАЦЬОВУЙТЕ МІЦНІСТЬ
Напружена ситуація – поняття відносне. Для кого-то один день сортувати картоплю – вже муки вибору і важкий стрес, для іншого військові дії день за днем – природний спосіб життя. Напружена ситуація – ситуація, вимогам якої ми не готові. Саме тому ті, хто привчив себе не скаржитися, а вчитися, скоро в будь-якій ситуації стає професіоналом, – принаймні, з вимогами ситуації справляється вже без праці. А якщо ви навчилися не напружуватися і працювати з посмішкою, то в будь-якій ситуації будете працювати довго без втоми і без тривоги за здоров’я.
