ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА ПРИЗОВОМ ОСІБ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОХОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ЗА ПРИЗОВОМ ОСІБ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ
26 Гру 2017ID:781Переглядів:2 593
Деякі питання проходження військової служби за призивом осіб офіцерського складу
У зв’язку із численними зверненнями надаємо аналіз законодавства щодо кількості днів щорічних відпусток військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 10-1 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.
Відповідно до пункту 14 статті 10-1 Закону Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я, у зв’язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ураховуючи зазначене військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років надаються щорічні основні відпустки тривалістю 30 календарних днів, а в рік звільнення – з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право за кожний повний місяць служби в році звільнення.
Інформація підготовлена Юридичною службою Збройних Сил України
ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК УЧАСНИКАМИ БОЙОВИХ ДІЙ: ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК
Відповідно до пункту 14 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року учаснику бойових дій надається пільга – першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Частина 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачає, що ГРОМАДЯНИ, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають КЛОПОТАННЯ до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності (далі – орган виконавчої влади).
Такими органами відповідно до статті 122 Земельного кодексу України є: сільські, селищні, міські ради, районні державні адміністрації обласні державні адміністрації Київська міська державна адміністрація. Названі органи надають земельні ділянки у межах своїх територій.
Отже, для отримання земельної ділянки учаснику бойових дій потрібно перш за все визначитись: де територіально отримати земельну ділянку (З переліком вільних ділянок можна ознайомитись в мережі Інтернет на сайтах Держгеокадастру відповідної області в онлайн режимі).
Земельні ділянки можуть бути надані у власність у межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, а саме:
для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.
Вказані розміри земельних ділянок є максимальними. Правом на отримання земельної ділянки учасник бойових дій може скористатися один раз.
Порядок отримання земельної ділянки: 1. Учасник бойових дій, зацікавлений в одержанні земельної ділянки у власність, подає до органу виконавчої влади за місцезнаходженням ділянки (до сільських, селищних, міських рад – для отримання ділянок з земель комунальної власності; до районних держадміністрацій – для отримання ділянок з земель державної власності) такі ДОКУМЕНТИ:
– клопотання довільної форми (з обов’язковим посиланням на розміри та цільове призначення ділянки);
– графічні матеріали, в яких зазначається бажане місце розташування ділянки;
– копія паспорту та ідентифікаційного номеру особи;
– письмова згода на збір та обробку персональних даних;
– погодження землекористувача (подається у випадках, якщо дана ділянка перебуває у користуванні іншої особи);
документ, що підтверджує участь в антитерористичній операції (посвідчення). 2. Орган виконавчої влади не більше ніж протягом 1 місяця розглядає подане клопотання. За результатами розгляду надається: ДОЗВІЛ на розробку проекту землеустрою або ВМОТИВОВАНА ВІДМОВА на його розробку. 3. Після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою громадянин звертається до ВИКОНАВЦІ РОБІТ ІЗ ЗЕМЛЕУСТРОЮ (виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою – юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, а також фізичні особи-підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками) та на основі укладеного договору між громадянином та зазначеною юридичною особою у строк не більше 6 місяців має бути розроблена ЗЕМЛЕВПОРЯДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ. 4. Орган виконавчої влади погоджує проект землеустрою та протягом 10 днів після розгляду проекту надсилають розробнику ВИСНОВКИ щодо його погодження. (У разі відмови – погодження має бути вмотивованою) 5. У разі необхідності проект землеустрою може бути направлений на обов’язкову ДЕРЖАВНУ ЕКСПЕРТИЗУ землевпорядної документації (термін експертизи – 20 робочих днів). 6. Після погодження проекту землеустрою, ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА РЕЄСТРУЄТЬСЯ у Державному земельному кадастрі України (термін реєстрації – 14 календарних днів). 7. Орган виконавчої влади протягом не більше 2 тижнів приймає РІШЕННЯ ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ для подальшого надання земельної ділянки у власність громадянину. 8. Реєстрація права власності в органах Міністерства юстиції України або в нотаріальних органах.
Після отримання рішення органів місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або наказу органів державної виконавчої влади (територіального органу Держгеокадастру України) особі необхідно звернутися до місцевих органів Державної реєстраційної служби з метою реєстрації права власності на земельну ділянку.
Протягом п’яти робочих днів заявник отримує свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та, нарешті, фактично та юридично стає повноцінним власником земельної ділянки.
Інформація підготовлена Юридичною службою Збройних Сил України
УВАГА!
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!
Зміна повноважень військової прокуратури щодо здійснення досудового розслідування: як діяти командиру військової частини?
Відповідно до розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державне бюро розслідувань” від 12.11.2015 року №794-VIII, розділу ІX “Перехідні положення” Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 року №4651-VI, розділу XІІІ “Перехідні положення” Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VII з 21.11.2017 року органи прокуратури, зокрема і військової, втратили право здійснювати досудові розслідування, крім тих, які станом на вказану дату уже перебувають на стадії досудового розслідування.
Кримінальні провадження, які станом на 21.11.2017 року розпочаті слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років.
Разом з тим, відповідно до вимог Інструкції про надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, адміністративні корупційні та військові адміністративні правопорушення, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.07.2016 № 388, (далі – Інструкція) у разі скоєння підлеглим військовослужбовцем кримінального правопорушення КОМАНДИР (начальник) військової частини протягом робочого дня письмово повідомляє про це керівника органу досудового розслідування та начальника органу управління Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого дислокована військова частина.
Враховуючи наявність у органів військової прокуратури повноважень вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на виконання вимог зазначеної вище Інструкції, командири військових частин, установ, організацій надають доповідь про кримінальне правопорушення до органів військової прокуратури, у зоні діяльності яких розташований підрозділ.
Разом з тим, необхідно пам’ятати, що подальше досудове розслідування за такими кримінальними провадженнями здійснюється безпосередньо органами досудового розслідування, до яких відповідно до законодавства України належать:
підрозділи Державного бюро розслідувань;
підрозділи Національної поліції України (Головне слідче управління Національної поліції; слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві; слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції);
підрозділи досудового слідства Служби безпеки України.
Відповідний аналіз надісланий до органів військового управління, військових частин, установ та організацій за вих.№ 31024/С від 08.12.2017 року.
Інформація підготовлена Юридичною службою Збройних Сил України
