Як відбуватиметься розмінування чорноморського узбережжя

Штормова погода раз у раз підкидає «сюрпризи» жителям прибережних територій України у вигляді мін. Про алгоритм їх знешкодження та перспективи тотального розмінування наших територіальних вод журналістам АрміяInform розповів Віталій — керівник пересувної групи розмінування Військово-Морських Сил ЗС України.

Увага! Працює група розмінування!

З початку широкомасштабного вторгнення в Чорному морі перебувають сотні ворожих мін і трапляється, що в негоду протикорабельні міни зриває з якорів і вони дрейфують на поверхні води, наражаючи на небезпеку як військових, так і цивільних.

Моніторять ситуацію пости спостереження, які у разі виявлення міни сповіщають відповідні служби. Серед тих, хто має справу з небезпечними знахідками, — пересувна група розмінування ВМС ЗС України.

— Зазвичай це зведений підрозділ, до складу якого входять справжні профі. Щойно ми отримуємо сигнал про можливу загрозу, виїжджаємо на місце, оцінюємо ситуацію й ухвалюємо рішення про подальшу роботу. Алгоритм дій напряму залежить від того, де була виявлена міна — на узбережжі чи у воді, — пояснює Віталій.

За словами офіцера, ідеальна ситуація для його команди — це коли міна в морі і її можна розстріляти малокаліберною артилерією. Тут ризиків найменше. Якщо ж міна поблизу узбережжя, то артилерію застосовувати не можна, але на допомогу приходить стрілецька зброя. Інший варіант знешкодження на воді — підрив міни. Що робити в разі, якщо міну викинуло на берег? З одного боку — фахівцям працювати простіше, адже міна нікуди «не тікає» і її можна знищити чи роззброїти. З іншого, навпаки, все може бути складніше, бо ніхто не обирає місце, куди її може занести — чи то буде безлюдне узбережжя, чи місце, де мешкають люди.

— У випадку, коли міна помічена на воді — працює корабельно-підривна команда, яка зазвичай посилена водолазами. Знахідку обстежують і, якщо це безпечно, її знищують підривом або розстрілом, залежно від ситуації. Робота на березі залежить від погодних умов і стану хвилювання моря. А ось найнебезпечніший варіант — це коли міна перебуває в смузі прибою. Чому? Тому що вона не є стабільною, її постійно хитає і залежно від типу може довго перекочуватися хвилями, мов м’ячик. Коли така міна здетонує, важко передбачити. Тому ми намагаємося запобігти таким речам, — говорить офіцер.

Як кораблям у морі уникнути дрейфуючих мін?

— Узагалі, від цього не застраховане жодне судно. Але, як відомо, протимінна оборона одна зі складових безпеки судноплавства. Тобто перед виходом у море акваторію обстежують візуально та радіолокаційно. І лише коли прохід безпечний, корабель підніме якір. До того ж дрейфуючу міну зазвичай видно на воді. Вона може бути чорного або сірого кольору, сфероконічною чи циліндричною, — пояснює Віталій.

За словами офіцера, якщо екіпаж корабля помітить міну в морі, він може знищити її сам, але в разі, коли обстановка не дозволяє це зробити, наприклад, надто близько до берега чи кут не дозволяє застосовувати зброю або працювати з моря, тоді викликають групу розмінування.

Варто зауважити, що мінімальна небезпечна дистанція становить близько 800 метрів. Це напряму залежить від типу міни, кількості вибухової речовини в середині та місця, де вона здетонувала.

Майбутнє розмінування залежатиме від наявного ресурсу

Небезпечних знахідок на рахунку підрозділу більш ніж достатньо, він вже йде на десятки. Але, як кажуть самі фахівці, це не привід розслаблятися, адже ворог підступний та винахідливий і може замінувати будь-що, у тому числі й черговий «сюрприз» для них.

Щодо майбутнього розмінування наших територіальних вод і морського узбережжя, то, на думку Віталія, тут має бути комплексний підхід, але все залежатиме від наявного ресурсу.

— Взагалі, давати оцінку, як надовго затягнеться розмінування після війни, зарано, адже ми не можемо сказати, які сили та засоби будуть залучені для ліквідації цієї небезпеки. Крім того, немає точної інформації, скільки та яких мінних загороджень було виконано ворогом. Адже одеське узбережжя — це одне, а якщо говорити про Крим — інше. Не варто також забувати, що кораблі чф досить тривалий час перебували не так далеко від нашого узбережжя й ми не знаємо, як вони використали можливість там «напакостити». Тож рекомендовані шляхи, пункти базування, порти, які нам ще доведеться звільняти, — все перевірятимемо, — говорить офіцер.

До слова, у роботі, крім вітчизняного обладнання, група розмінування готується використовувати й засоби, які будуть надані міжнародними партнерами. Зокрема мова йде про сучасні протимінні комплекси. Так, наприкінці серпня Міністерство оборони Сполученого Королівства повідомило, що Велика Британія готова передати Україні шість підводних дронів для очищення морської акваторії від вибухонебезпечних предметів. Нагадаємо також, що українські моряки невдовзі самостійно експлуатуватимуть два мінні тральщики класу Sandown, угода щодо яких з Великою Британією була укладена торік. Звісно, все це допоможе нашим морякам після завершення війни значно прискорити процес розмінування нашої виключної економічної зони в Чорному та Азовському морях.

Розмінування — це кропітка робота, яка може тривати не один рік. Знешкоджувати міни набагато складніше, ніж їх розставляти, і це потребує значно більше сил і ресурсів. Але підрозділ Віталія невпинно крок за кроком робить свою справу й із кожною знешкодженою міною наші води стають безпечнішими.

• 

• 

• 

•